Програма навчального курсу - страница 5




ІV СЕМЕСТР (до підсумкового екзамену)

^ Змістові модулі, кількість тем (виконання конспектів лекцій і лабораторних робіт) Скла-дання геогра-фічної номен-клатури Вико-нання завдань самос-тійної роботи ^ Пото-чне опиту-вання
Навча-льний проект – реферат

Сума балів за 5 зрізових контр. робіт

Сума



VІІ

VІІІ

ІХ

Х

ХІ

0-25

“0 – мінус”

0-20

0-10

0-60

до 100 і більше

Т1

Т2


Т1

Т2


Т1

Т2

Т3

Т1

Т2

Т3

Т1

Т2

Т3

Т1

Т2

Т3

“0 – мінус”



Відмінностями між двома заліковими семестрами є різниця на одну контрольну роботу (у ІІІ – 5 робіт, у ІV – 6 робіт), різниця у кількості рефератів (у ІІІ – 2 роботи, у ІV – 1 робота). У сумарному підсумковому балів різниця у кількості контрольних робіт і рефератів взаємо компенсують бали за окремими видами робіт. Тому нижче наведена підсумкова шкала оцінювання є одною для обох семестрів.

^ Градації розподілу балів за видами навчальної роботи:


Шкала переведення оцінок з 5-бальної шкали в 11-бальну

Оцінки 5-бальної шкали

Оцінки 12-бальної шкали

0,0

0

0,5

1

1,0

2

1,5

3

2,0

4

2,5

5

3,0

6

3,5

7

4,0

8

4,5

9

5,0

10


Оцінка за реферат, контрольні зрізові роботи та усне опитування здійснюються за системою «+» - набору балів в суму.


Шкала оцінювання:

Сума балів

Національна шкала

Шкала ECTS

Якісні критерії

110 і понад

Відмінно

A

Відмінне, добре і задовільне виконання поставлених завдань Складені усі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – 19-20, оцінки за контрольні роботи – 10-9 балів, реферати оцінені у 9-10 балів, складена вся номенклатура

100-109



Добре


B

Складені усі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – 16, бали за контрольні роботи – на 8-9 балів, реферати оцінені у 8-9 балів, складена вся номенклатура

90-99

C

Складені усі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – 15 балів, за контрольні роботи – на 7-8 балів, реферати оцінені у 7-8 балів, складена вся номенклатура

80-89



Задовільно


D

Складені усі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – 12, бали за контрольні роботи – на 6-7, реферати оцінені у 6-7 балів, складена вся номенклатура

70-79

E

Складені усі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – 11, бали за контрольні роботи – на 5-6, реферати оцінені у 5-6 балів, складена вся номенклатура

50-69



Незадовільно

F

Незадовільна підготовка, з необхідністю доопрацювання тем і завдань. Складені не всі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – 7-8, бали за контрольні роботи – на 3-5, реферати оцінені у 3-5 бали, неповністю складена номенклатура

49

і менше



Вкрай незадовільно

FX

Незадовільна підготовка, з необхідністю повторного курсу. Складені не всі форми навчальної роботи, сума усних відповідей – до 7 балів, бали за контрольні роботи – на 0-3, реферати оцінені у 0-3 бали, зовсім не складена номенклатура



^ 11. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

До методичного забезпечення курсу “Загальне землезнавство” використовується наступна навчально-методична література:



^ 12. ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ


ПИТАННЯ ДО І ЕКЗАМЕНУ (ІІІ СЕМЕСТР)

  1. Гідрологія як наука. Структура гідрології. Об’єкт і предмет вивчення галузевих гідрологічних наук.

  2. Морфологія та морфометрія озера.

  3. Об’єкт і предмет вивчення гідрології. Організація і типи водних геосистем.

  4. Водний баланс ріки. Рівняння водного балансу, його структура та варіанти спрощення.

  5. Поняття про гідросферу. Генезис гідросфери та природних вод на Землі. Гіпотези походження гідросфери. Трактування змісту поняття «гідросфери».

  6. Використання рік людиною. Антропогенні зміни рік.

  7. Кругообіг води на Землі. Закономірності розподілу запасів води в різних водних геосистемах гідросфери Землі.

  8. Генетичні типи озерних улоговин.

  9. Фізичні та хімічні властивості природних вод.

  10. Види живлення рік. Механізм живлення рік.

  11. Озеро як водна геосистема: визначення, структура. Озерність. Поширення озер на Землі. Найбільші озера планети.

  12. Рух води у річках: основні закономірності, методи визначення швидкості водного потоку. Розподіл швидкості в річці на поверхні та з глибиною.

  13. Річковий стік і його складові. Умови формування річкового стоку.

  14. Густина, прозорість і газовий склад океанських вод.

  15. Термічний і льодовий режим рік.

  16. Зв’язки озер з іншими геосистемами. Значення озер у географічній оболонці.

  17. Світовий океан як водна геосистема. Структура Світового океану: океани, моря і їх класифікація, затоки, протоки.

  18. Розвиток озер.

  19. Водний баланс озера. Специфіка водного балансу стічних і безстічних озер.

  20. Температурний режим вод Світового океану: основні закономірності, розподіл температури на поверхні океану та з глибиною.

  21. Солоність вод Світового океану: закономірності змін, розподілу. Баланс солі у Світовому океані.

  22. Водний стік річок. Основні характеристики водного стоку.

  23. Стік річкових наносів: джерела наносів, процеси та умови їх формування. Якісна та кількісна характеристика завислих і волочуваних наносів.

  24. Коливання рівня Світового океану: причини, види. Поняття рівня моря, нуль глибин.

  25. Льодовий режим вод Світового океану: основні закономірності, розподілу льоду. Льодовитість вод Світового океану.

  26. Класифікації океанського льоду.

  27. Гідрограф ріки: структура, призначення, типи гідрографів.

  28. Фази водного режиму рік. Особливості фаз водного режиму.

  29. Поняття про хвилювання океанських вод. Елементи будови та характеристики хвилі.

  30. Класифікації хвиль за: довжиною, висотою, характером руху, генезисом(окрім припливних хвиль), дією сили, що викликала хвилю.

  31. Елементи ріки: витоки, гирло, ділянки течії. Критерії виділення рік. Морфометричні характеристики ріки.

  32. Умови виникнення та розвитку льодовиків.

  33. Припливні хвилі. Характеристики припливів. Класифікація припливів.

  34. Ресурси Світового океану.

  35. Гідрографічна, руслова та річкова сітка. Морфометричні характеристики річкової сітки.

  36. Визначення океанської течії. Класифікації океанських течій за: глибиною, тривалістю, температурою, напрямом руху, генезисом.

  37. Динаміка озерних вод. Водні маси озер.

  38. Водозбір і басейн ріки, їх типи. Поняття про вододіл і вододільну лінію. Морфометричні характеристики річкового басейну.

  39. Циркуляція вод Світового океану: причини. Формування та організація циркуляційних систем у Світовому океані.

  40. Водні маси Світового океану: закономірності організації. Класифікації водних мас. Океанічні фронти.

  41. Поперечний профіль ріки: визначення, основні елементи.

  42. Біотична структура вод Світового океану. Продуктивність океанських вод.

  43. Повздовжній профіль ріки. Формування та структура повздовжнього профілю. Морфометричні характеристики повздовжнього профілю ріки.

  44. Класифікація рік за видами живлення та водним режимом.

  45. Класифікації льодовиків за: температурою, речовинним складом, динамікою, швидкістю руху.

  46. Стік розчинених речовин. Класифікації рік за мінералізацією та хімічним класом. Гідрохімічний режим рік.

  47. Термічний і льодовий режим озер.

  48. Ріка як водна геосистема. Визначення поверхневого стоку. Класифікації рік за: розмірами, умовами протікання, стійкістю русла, льодовим режимом.

  49. Припливи – теорії, що пояснюють виникнення припливів. Нерівності припливів

  50. Морфогенетичні типи льодовиків: покривні, гірсько-покривні. Підтипи та види льодовиків.

  51. Класифікація боліт. Торф’яні болота: низинні, верхові, перехідні. Основні риси їх організації.

  52. Морфогенетичні типи льодовиків: гірські. Підтипи та види льодовиків.

  53. Болото як геосистема. Заболочені землі. Шляхи виникнення боліт.

  54. Штучні водні геосистеми: водоймища, канали. Основні риси їх організації.

  55. Живлення та абляція льодовиків. Баланс льоду в льодовиках.

  56. Льодовик як геосистема. Система зледеніння. Хіоносфера та снігові лінії: кліматична, місцева, сезонна. Сучасне зледеніння Землі.

  57. Будова торф’яного болота. Елементи рельєфу, гідрографічна сітка, водний баланс, водний режим, розвиток та значення боліт.

  58. Механізм утворення та будова льодовику.

  59. Класифікації озер за: розмірами, постійністю, характером водообміну, температурою, мінералізацією, хімічним складом, структурою водного балансу.

  60. Режим і рух льодовиків. Зв’язки льодовиків із іншими геокомпонентами. Значення льодовиків у географічній оболонці.


^ ПИТАННЯ ДО І ЕКЗАМЕНУ (ІV СЕМЕСТР)

  1. Генетичні типи підземних вод.

  2. Форми гляціального рельєфу, що розвинуті у горах – структура, генезис.

  3. Структура геоморфології. Основні галузі геоморфології, предмет їх діяльності.

  4. Річкова долина і її будова. Морфологія русел рік. Меандрування русел рік. Асиметрія річкових долин: явище, причини.

  5. Об’єкт і предмет вивчення геоморфології.

  6. Гляціальний рельєф областей, які зазнали плейстоценових материкових зледенінь. Морфологія гляціальної та перігляціальної зон.

  7. Процеси рельєфоутворення: ендогенні, екзогенні. Їх роль у формуванні рельєфу.

  8. Схили, класифікації схилів за: формою профілю, довжиною, крутизною, генезисом, морфологією. Умови та процеси утворення гравітаційного рельєфу.

  9. Фактори рельєфоутворення: речовинний склад порід, древні тектонічні рухи, неотектонічні рухи.

  10. Антропогенний рельєф. Гірничо-промисловий рельєф: характеристика відвалів як форм антропогенного рельєфу.

  11. Класифікаціїї форм рельєфу за: зовнішнім виглядом, замкненістю, складністю, генезисом, розмірами, характером дії екзогенних процесів.

  12. Види води у ґрунтах.

  13. Визначення поняття “флювіальний рельєф”. Процеси та умови утворення флювіального рельєфу.

  14. Фактори рельєфоутворення: клімат (кліматична зональність рельєфу), кріогенні та біогенні умови, антропогенний фактор, вплив енергії в географічній оболонці.

  15. Класифікації форм рельєфу за: морфологографічними ознаками, віком, морфогенетичними ознаками, послідовністю утворення, співвідношенням з геологічними структурами, стадією розвитку, умовами середовища.

  16. Характеристика вод зони аерації (верховодка, кайма, води ґрунтів) та ґрунтових вод.

  17. Мегарельєф підводних окраїн материків: материковий схил, материкове підніжжя. Бордерленди. Мікроконтиненти.

  18. Еоловий рельєф. Процеси та умови утворення еолового рельєфу. Коразія і дефляція. Форми коразійного та дефляційного рельєфу.

  19. Характеристика підземних вод зони водонасичення: міжпластові, тріщинні, тріщинно-карстові. Підземні води областей з багаторічною мерзлотою.

  20. Берегова зона. Структура берегової зони. Узбережжя. Процеси та умови утворення рельєфу берегів. Абразія. Морфологія абразійного берегу.

  21. Мегарельєф геосинклінальних зон.

  22. Річкові надзаплавні тераси: структура, генезис, класифікація. Типи флювіального рельєфу.

  23. Мегарельєф ложа океану та серединно-океанічних хребтів.

  24. Карст, науки про карст. Умови та процеси розвитку карсту. Поширення карсту на Землі.

  25. Флювіальний рельєф, який створений тимчасовими водотоками: ерозійні борозна, улоговина і рівчак, яр.

  26. Морфоскульптурний рельєф дна Світового океану.

  27. Материк, як форма планетарного рельєфу. Характеристика морфоструктур материка.

  28. Типи річкових долин: морфологічні, генетичні.

  29. Гори. Основні морфологічні складові гір. Розташування хребтів у гірській системі.

  30. Рельєф берегової зони: рельєф, який створений поперечним рухом водних мас і наносів (акумулятивні та абразійні форми). Морські тераси, їх типи.

  31. Рівнини, провідні риси рівнин. Класифікації рівнин за: висотою, морфологією.

  32. Суфозійний рельєф. Процеси та умови розвитку суфозійного рельєфу. Форми суфозійного рельєфу.

  33. Класифікації гір за: висотою, історією розвитку, генезисом. Пояси відроджених гір.

  34. Процеси та умови утворення гляціального рельєфу. Поширення гляціального рельєфу на Землі.

  35. Заплава, її структура, класифікації заплав.

  36. Рельєф берегової зони: рельєф, який створений на основі повздовжнього руху водних мас і наносів, припливно-відпливними течіями. Основні акумулятивні та денудаційні форми.

  37. Флювіальний рельєф, який створений тимчасовими водотоками у горах. Селі і їх роль у формуванні рельєфу. Генетичний ряд форм флювіального рельєфу.

  38. Рівнини, провідні риси рівнин. Класифікації рівнин за генезисом.

  39. Морфогенетичні типи берегів.

  40. Рельєф, який створений на основі інтрузивного та ефузивного магматизму. Розповсюдження цього типу рельєфу на Землі.

  41. Поверхневий карстовий рельєф.

  42. Морфогенетичні типи схилів: обвальні, осипні, лавинні, відсідання, дефлюкційні, делювіальні. Їх структура, генезис.

  43. Підземний карстовий рельєф.

  44. Антропогенний рельєф. Гірничопромисловий рельєф – характеристика кар’єрів та провального рельєфу.

  45. Зсувний рельєф. Процеси та умови утворення зсувів. Будова зсуву. Класифікації зсувів.

  46. Кріогенний рельєф. Процеси та умови утворення кріогенного рельєфу. Поширення кріогенного рельєфу на Землі.

  47. Структура та генезис форм кріогенного рельєфу: власне мерзлотних, соліфлюкційних, термокарстових.

  48. Флювіальний рельєф, який створений тимчасовими водотоками: балка. Генетичний ряд форм флювіального рельєфу.

  49. Мегарельєф підводних окраїн материків: характеристика шельфу.

  50. Акумулятивний еоловий рельєф.



13. ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Авакян А.В. и др. Водохранилища. – М.: Наука, 1987.

  2. Алисов Б.П., Потораус Б.В. Климатология. – М.: МГУ, 1970.

  3. Багров М.В., Черваньов І.Г., Боков В.О. Загальне землезнавство. – К.: Либідь, 2000.

  4. Богословский Б.Б. Озероведение. – М.: Наука, 1960.

  5. Всеволожский В.А. Основы гидрогеологии. – М.: Высш. шк., 1991.

  6. Геренчук К.И. и др. Общее землеведение. – М.: Высш. шк., 1984.

  7. Гуральник И.И. и др. Метеорология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1982.

  8. Долгушин Л.Д., Осипова Г.В. Ледники (Природа мира). – М.: Мысль, 1989.

  9. Дроздов О.А., Кобышева Н.В. Климатология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1989.

  10. Ермолаев М.М. Введение в физическую географию. – Л.: ЛГУ, 1975.

  11. Жекулин В.С. Введение в географию: Уч. пособие. – Л.: ЛГУ, 1989.

  12. Зайков Б.Д. Очерки по озероведению. Ч. 1-2. – Л.: Гидрометеоиздат, 1960.

  13. Зверев А.С. Синоптическая метеорология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1977.

  14. Калесник С.В. Общие географические закономерности Земли. – М.: Мир, 1970.

  15. Кац Н.Я. Болота земного шара. – М.: Наука, 1971.

  16. Леонтьев О.К., Рычагов Г.И. Общая геоморфология. – М.: Высш. шк., 1979, 1988.

  17. Марков К.К. и др. Введение в физическую географию. – М.: Высш. шк., 1978.

  18. Матвеев Л.Т. Курс общей метеорологии. – Л.: Гидрометеоиздат, 1976.

  19. Мильков Ф.Н. Общее землеведение. – М.: Высш. шк., 1990.

  20. Михайлов В.Н., Добровольський А.Д. Общая гидрология. – М.: Высш.шк., 1991.

  21. Неклюкова Н.П. Задания для лабораторных занятий по общему землеведению. – М.: Просвещение, 1969.

  22. Неклюкова Н.П. Общее землеведение. – М.: Просвещение, 1976.

  23. Пашканг К.В. Практикум по общему землеведению. – М.: Высш.шк., 1982.

  24. Половина І.П., Затула В.І. Загальні географічні закономірності Землі: навч. Посібник. К.: НПУ, 2002.

  25. Федорищак Р.П. Загальне землезнавство. – К.: Вища школа, 1995.

  26. Хромов С.П. Метеорология и климатология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1968.

  27. Черванев И.Г., Боков В.А. Землеведение: история, методология, учение о географической оболочке. – Харьков: ХГУ, 1993.

  28. Шамраев Ю.И., Шишкина Л.А. Океанология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1980.

  29. Шубаев Л.П. Общее землеведение. – М.: Высш. шк., 1969.

  30. Щукин И.С. Общая геоморфология. Т.1-3. – М.: МГУ, 1960-1974.

  31. Якушова А.Ф. Динамическая геология. – М.: Просвещение, 1970.

  32. Якушко О.Ф. Основы геоморфологии. – Минск: Высш. шк., 1986.

  33. Комп’ютерна програма «Лабораторні заняття з курсу «Гідрологія». – Кривий Ріг: КДПУ, 2001.

  34. Комп’ютерна програма «Лабораторні заняття з курсу «Геоморфологія». – Кривий Ріг: КДПУ, 2001.

  35. Стецюк В.В., Ковальчук І.П. Основи геоморфології: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2005.

  36. Яцик А.В. Загальна гідрологія. – Київ, 1994. – 244 с.

Додаткова:

  1. Алекин О.А. Основы гидрохимии. – Л.: Гидрометеоиздат, 1970.

  2. Бабаев А.Г. и др. Пустыни (Природа мира). – М.: Мысль, 1986.

  3. Важнов А.Н. Гидрология рек. – М.: Мысль, 1976.

  4. Вендров С.Л. Жизнь наших рек. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986.

  5. Гвоздецкий Н.А., Голубчиков Ю.Н. Горы (Природа Мира). – М.: Мысль, 1987.

  6. Гвоздецкий Н.А. Карст (Природа мира). – М.: Мысль, 1981.

  7. Географічна енциклопедія України. Т. 1-3. – К.: Укр. енцикл., 1989-1993.

  8. Геоморфология Украинской ССР /Под ред. И.М.Рослого. – К.: Вища шк., 1990.

  9. Горбунов А.П. Каменные ледники. – Новосибирск: Наука, 1988.

  10. Гордеев П.В. и др. Гидрогеология. – М.: Высш. шк., 1990.

  11. Данилов И.Д. Подземные льды. – М.: Недра, 1990.

  12. Дрейк Ч. и др. Океан сам по себе и для нас. – М.: Прогресс, 1982.

  13. Залогин Б.С. Океан человеку. – М.: Недра, 1983.

  14. Ильин А.В., Подобедов Н.С. Геология и геоморфология морского дна – М.: Недра, 1986.

  15. Каплин П.А. и др. Берега (Природа мира). – М.: Мысль, 1991.

  16. Котляков В.М. Снег и лед в природе Земли. – М.: Наука, 1986.

  17. Леонтьев О.К. Физическая география Мирового океана. – М.: МГУ, 1982.

  18. Лесненко В.К. Мир озер. – М.: Просвещение, 1989.

  19. Львович М.И. Вода и жизнь. – М.: Наука, 1986.

  20. Львович М.И. Мировые водные ресурсы и их будущее. – М.: Мысль, 1974.

  21. Некрасов И.А. Вечна ли вечная мерзлота? – М.: Недра, 1990.

  22. Серебрянный Л.Р., Орлов А.В. Ледники в горах. – М.: Наука, 1985.

  23. Слевич С.Б. Океан: ресурсы и хозяйство. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988.

  24. Степанов В.Н. Океаносфера. – М.: Наука, 1975.

  25. Лучшева А. А. Практическая гидрология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1979.

  26. Чеботарев А.И. Гидрологический словарь. – Л.: Гидрометеоиздат, 1978.



14. РЕСУРСИ

Ресурсною базою вивчення дисципліни “Загальне землезнавство” є навчально-методична база наступних установ:



Підпис авторів програми Казаков В.Л.


Підпис завідувача кафедрою Казаков В.Л.
8172188796958111.html
8172282381969983.html
8172381007808620.html
8172457157450219.html
8172565474167916.html